Поруч із Маріацькими воротами, на перетині вулиць Маріацької та Довгого Набережжя, стоїть величний кам’яний будинок із високою вежею. З Мотлави легко розпізнати його розгалужену форму. Однак сучасна назва походить не від імені першого власника, а від вчених, які оселилися тут зі своїми колекціями значно пізніше.
Спочатку будинок купця
Будівля з’явилася наприкінці XVI століття для купця Ганса Кепе на місці старішого готичного будинку. Її розташування добре пасувало купецькому Гданську: поруч пролягала набережна, а через Маріацькі ворота можна було пройти з вулиці прямо до порту.
Старі фотографії дають змогу поглянути на будівлю з перспективи річки. Великий дах, декоративні фронтони та башточка виділяють її серед сусідніх фасадів. Водночас вона тісно пов’язана з оточенням — воротами, вулицею та вузькою смугою набережної.

Сто років у руках природознавців
У 1845 році будинок придбало Природниче товариство. Він залишався його власністю протягом наступних ста років. У приміщеннях влаштовували виставки природничих та археологічних колекцій, а наукова читальна зала надавала доступ до книжкового фонду, що налічував близько 20 тисяч томів.
Отже, купецький будинок отримав нове призначення. Місце, раніше пов’язане з життям портового міста, тепер слугувало накопиченню знань, дослідженням та презентації колекцій. Саме цей розділ історії закріпився в назві «Будинок природознавців», яка використовується й донині.
Обсерваторія над дахами
У 1866–1867 роках було перебудовано верхівку вежі, замінивши колишній шпиль на обертову купол астрономічної обсерваторії. На старих фотографіях видно цю характерну зміну. Отже, будівля слугувала також для спостереження за небом.
Цю деталь варто знайти на фотографії перед прогулянкою вздовж Мотлави. Порівняння колишніх і сучасних краєвидів дозволяє помітити, що пам’ятка не завжди виглядала саме так. Її форма змінювалася разом із потребами користувачів.

Зруйнування та відбудова
Будинок природознавців зазнав серйозних руйнувань у березні 1945 року. Однак він не зник повністю: вціліла фасадна частина з вежею. Відбудову було проведено у 1956–1961 роках. Зовнішній вигляд було відновлено так, щоб він наближався до історичного, але колишнє планування приміщень не відтворили.
З будівлею пов’язано Археологічний музей. Історія самої будівлі, таким чином, є розповіддю про різні способи пізнання та збереження минулого: від купецького будинку, через осередок вчених, аж до музейної установи.
Під час огляду Довгого Набережного варто зупинити погляд саме тут. За знайомим фасадом ховається історія наукового Гданська, а архівні фотографії допомагають розгледіти її в деталях будівлі.
